Хоча б 2 символи…

Доктор Ліана Кларк розповідає про природу особистості та її розладів

Доктор Ліана Кларк, професор психології Університету Нотр-Дам розповідає про особистісну патологію.

- Що таке особистісна патологія?

- Доктор Кларк пояснює, що її дослідницька робота зосереджена на так званій «дезадаптивній особистості» — більш формально це називається особистісним розладом. Основний інтерес — у тому, щоб розібратися, що таке особистісна патологія, в чому полягають ключові труднощі у людей з подібними розладами, а також чим такі люди схожі та відрізняються між собою. Вона зазначає, що в науці вкрай важливо не лише давати визначення, а й уміти вимірювати явища. Тому значна частина її кар'єри присвячена розробці та перевірці інструментів для вимірювання особистісної патології.

- Звідки з'явився інтерес до цієї теми?

Ще в аспірантурі Ліана Кларк зацікавилася особистістю. Це захоплення посилилося, коли вона потрапила на семінар до одного з провідних світових психологів — Елка Теллегена. Тоді ж, з виходом DSM-III (Діагностичного і статистичного посібника з ментальних розладів), вперше було введено багатовісну систему діагностики, де особистісним розладам було присвячено другу вісь. Цей момент став поворотним: саме тоді доктор Кларк вирішила зосередитися на цій темі.

Вона була здивована тим, як по-різному розуміли та вимірювали особистість клінічні психіатри та психологи. DSM-III трактував особистісні розлади як категорії, тоді як психологи — як вимірювання (континууми), наприклад: не просто "екстраверт чи інтроверт", а "більш екстравертний/менш екстравертний". Така невідповідність підштовхнула її до створення нових діагностичних моделей.

40 років боротьби: між наукою та системою

Доктор Кларк зізнається: шлях був довгим і не завжди радісним. Діагностична система DSM десятиліттями залишалася незмінною. Тільки в 2013 році в DSM-5 з'явилася альтернативна модель, що враховує вимірювання, а не лише категорії. Ця модель була поміщена в додаток і використовувалася в дослідженнях, але не стала основною частиною посібника.

За ці роки психологи поступово почали погоджуватися з тим, що континуальні моделі — більш точний спосіб опису особистості. Однак багато хто досі дотримується категоріального підходу — іноді з наукових причин, іноді за інерцією.

Глобальні зміни: надія на ICD-11

Новий імпульс дала міжнародна класифікація хвороб ICD-11, розроблена ВООЗ. На відміну від DSM, ICD підтримується більш ніж 180 країнами світу. В ICD-11 була повністю реалізована дименсіональна модель, над якою Кларк працювала десятиліттями.

Для неї це стало найважливішим досягненням: тепер підхід, який вона захищала весь цей час, визнаний на міжнародному рівні.

Що може зробити кожен з нас?

Насамкінець, доктор Кларк ділиться порадою: «Залучення широкої публіки до питань ментального здоров’я є критично важливим. Не потрібно бути науковцем, щоб піклуватися про себе. Спіть, відпочивайте, будуйте хороші стосунки, вчіться прощати та приймати себе. Це — основа ментального здоров’я та профілактики особистісних розладів».

Ключові ідеї:
  1. Особистість — це континуум, а не категорія.
  2. Діагностика має відповідати визначенню.
  3. За 40 років наукова спільнота все ж змістилася в бік більш точних вимірювань особистості.
  4. ICD-11 впровадила підхід, над яким Кларк працювала десятиліттями.
Будь-яка людина може покращити ментальне здоров’я, зміцнюючи стосунки з собою та з іншими.